Роздуми до Слова Божого на четвер ХХVІІІ звичайного тижня, рік І

Лк 11, 47-54

Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога (Мт 5,8)

Біблійного пророка не можна порівнювати до тих, хто передбачає майбутнє. Пророк представляє дійсність, сучасність так, як її бачить Бог. Мати духа пророцтва, це значить — дивитися на світ Божими очима.

Слова пророка часто бувають неприємними і невигідними, особливо для людей, які будують успішність свого життя на інтригах і обмані.  Біблія без зайвого багатослів’я розповідає про непросту долю пророків, яких Господь посилав до свого народу. Мусили вони страждати насамперед від переслідувань свого власного народу і його старших, тобто тих, хто був при владі або намагався впливати на владу. Людина може дійти до таких меж лицемірства і самообману, що ладна вбити ближнього, який говорить правду, аби тільки не позбутися свого власного ілюзорного спокою і світу, побудованого на брехні.

Фарисеї будували гроби, пам’ятники для пророків, але їхні серця були подібними до сердець їхніх вчителів: лицемірні.

Чистота серця, це не стільки вільність від гріха, як вільність від подвійних думок. Така чистота серця коштує дуже дорого, бо важко прожити, нікого не обманувши в світі, де часто чуємо про корупцію і шахрайство. Але, все ж таки, найважче протистояти спокусі власного серця, що піддається слабкості, заради почуття безпеки і спокою. Набагато легше змовчати, збрехати, стати конформістом, ніж зректись себе заради правди.

Господь милосердно ставиться до всіх людей: які б гріхи вони не мали, Він завжди дивиться на з любов’ю і з глибоким довір’ям. Одного не може знести – лицемірства.

Найбільшої нагородою людини, яка служила правді в чистоті свого серця – є сам Господь, Його любов: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт 5,8).