Роздуми над Словом Божим на понеділок ХХІ Звичайного тижня, рік ІІ

Читаючи сьогоднішнє Євангеліє, я згадав дискусію про втрату поняття авторитету серед сучасної молоді. Мовляв, «от колись молоді люди беззаперечно слухали й шанували батьків, учителів чи, наприклад, міліціонерів, а тепер — нічого святого…» Однак внаслідок цієї дискусії учасники дійшли висновку, що й сьогодні молодь шанувала б авторитети, але на це треба заслужити. Напевно діти шануватимуть своїх батьків, якщо відчуватимуть їхню любов, молодь буде горою стояти за вчителів, якщо відчуватимуть, що біля них вона мудрішає і насправді дорослішає, ну і, звичайно, не забракне пошани для міліціонерів, які гідно несуть свою службу.

Мені здається, що насправді за цією проблемою криється інша, глибша: фарисейство. На жаль, воно не зникло разом із представниками цієї спільноти. Ще й досі люди одне кажуть, інше роблять, а третє думають. От молодь і не хоче бути до них подібними, йти за ними, бо Не може сліпий сліпого провадити, обидва до ями впадуть. Ось і виходить що мудрість із Євангелія могла б допомогти у вирішенні багатьох питань сучасного світу. А як же потрібна вона нам, які хочемо побудувати нову, кращу державу!