Роздуми над Словом Божим на ІІІ неділю Великого Посту, рік Б

Я в захваті від цього Євангелія. Воно, окрім усього іншого, утверджує людину в її емоціях і проявах, а також показує взаємопроникнення Божого і людського.

Абстрактно, заплутано? Зараз спробуємо пояснити.

Так, так — Ісус також був людиною, з ніг до голови. І гнівався як людина, і проявляв свій гнів як людина. Я розумію, що це Євангеліє розбиває образ завжди «солодкого Ісуса», тому — для глибшого розуміння — давайте спробуємо уявити.

Євангеліст пише коротко і сухо: «Зробивши бича з мотузок, Він вигнав усіх із храму, овець і волів, розсипав гроші у міняльників, а столи поперевертав». Напевно перед цієї дією Ісус не звернувся до торговців: «Шановні панове бізнесмени, міняйли! Я вас дуже перепрошую…» І не було завжди лагідної усмішки при акті вигнання. (Ісус — і без лагідної усмішки? Отакої.) Потім ми не знаходимо, що Ісус сповідувався зі свого вчинку: «Ай-я-яй, перед самою Пасхою нагнівався на ближнього, на торговця». Ісус виразив себе повністю як людина, не придушував своїх емоцій та почуттів, а учні побачили в цьому Бога.

Згадали Його учні, що написано: «Ревність до Твого дому з’їдає Мене!» 

Це не заохочення в першій-ліпшій ситуації перевертати стіл, особливо якщо він тяжкий, а у вас проблеми з хребтом, — але радісна можливість показати бе-бе-бе послідовникам теорії «відмовся від своїх емоцій, будь християнином». Психологи кажуть, що це небезпечно для здоров’я, а Бог поглиблює цей висновок тим, що людина тілом, душею і духом створена Богом, і створена не без емоцій. 

Але чи Бог створив гнів, чи це небажаний наслідок та прояв гріха, і його (гнів) треба заборонити? Цей сумнів-питання варто доповнити іншим питанням: «Але чи Бог створив тигра небезпечним хижаком, чи це наслідок гріха і його (тигра) треба заборонити?» Тоді картина стає повною і вже викликає усмішку.

До того, ж маємо підтвердження: Ісус виражає гнів дуже конкретно і дуже гнівно. Даруйте такий каламбур.

Джерело: CREDO