Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш
Оголошення
Святий Іван Павло II, Кароль Юзеф Войтила (1920–2005) — 264 Папа Римський. Останні слова Івана Павла ІІ.: " Не бійтеся! Це час сприятливий, час надії та відваги". "Дозвольте мені вирушити до дому батька".
Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту. УВАГА!!!"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"
Міні-чат
Головна » 2013 » Лютий » 24 » Останній Angelus Папи Бенедикта XVI: «Господь закликає мене "вийти на гору", ще більше присвятити себе молитві і роздумам»
19:46
Останній Angelus Папи Бенедикта XVI: «Господь закликає мене "вийти на гору", ще більше присвятити себе молитві і роздумам»
Я відходжу, щоб молитися і служити Церкві "з тією ж відданістю і любов'ю, з якою робив це досі". Цими словами Папа Бенедикт XVI попрощався опівдні 24 лютого з більш ніж 100 тисячами вірними і паломниками, котрі вщент наповнили площу св. Петра і початок вулиці Кончільяціоне, під час останньої молитви "Ангел Господній" його понтифікату. Семи мовами Папа подякував вірним за виявлену до нього любов і підтримку в цей особливий момент для нього і для Церкви. Папа сказав:
Дорогі брати і сестри!
У другу неділю Великого Посту літургія завжди пропонує нам Євангеліє про Преображення Господнє. Євангелист Лука особливо підкреслює той факт, що Ісус преобразився під час молитви: вона виражає глибоке спілкування з Отцем під час свого роду духовного усамітнення, яке Ісус переживає на вершині гори в компанії з Петром, Яковом та Іваном, трьома учнями, які завжди присутні в моменти божественного виявлення Вчителя (Лк 5,10; 8,51; 9,28). Господь, Який незадовго до цього передбачив Свою смерть і воскресіння (9,22), дає учням можливість заздалегідь побачити Його славу. І так само, як в Хрещенні, під час Преображення звучить голос небесного Отця: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» (9,35). Присутність Мойсея та Іллі, які представляють Закон і Пророків Старого Завіту, є дуже важливою: вся історія Завіту орієнтована на Нього, Христа, Який здійснює новий «вихід» (9.31), не до землі обітованої, як за часів Мойсея, але до Небес. Репліка Петра: «Наставнику! добре нам тут бути» (9,33) являє собою приречену на невдачу спробу утримати миті цього містичного переживання. Св. Августин тлумачить це так: «[Для Петра] ... на горі ... Христос був їжею душі. Навіщо ж сходити з неї, щоб повернутися до праць і смутку, коли там, нагорі, він був сповнений святої любові до Бога, і це почуття вселяло йому благоговіння?» (Discorso 78,3).
Розмірковуючи над цим уривком Євангелія, можна отримати дуже важливий урок. Перш за все, першість молитви, без якої вся справа апостольства і милосердя зводиться до діяльності заради діяльності. Під час Великого Посту ми вчимося відводити належний час особистій та спільній молитві, що дає дихання нашому духовному життю. Крім того, молитва - це не відхід від світу і його протиріч, як хотів зробити на Таворі Петро: молитва знову приводить нас до шляху, до дії. «Християнське буття - писав я в Посланні на цей Великий Піст - полягає в постійному сходженні на гору зустрічі з Богом, щоб потім зійти з неї, несучи з цієї зустрічі любов і силу, щоб служити нашим братам і сестрам з тією ж любов'ю, яку ми плекаємо до Бога» (п. 3).
Дорогі брати і сестри, це слово Боже я чую особливим чином зверненим до мене, в цей момент мого життя. Господь закликає мене "вийти на гору", ще більше присвятити себе молитві і роздумуванню. Але це не означає залишити Церкву; більше того - якщо Бог просить про це, то саме тому, щоб я міг продовжувати служити їй з тією ж відданістю і любов'ю, з якою робив це досі, але способом, більш відповідним до мого віку і сил. Просімо заступництва Пресвятої Діви Марії: нехай Вона допоможе всім нам завжди слідувати за Господом Ісусом, в молитві і в справах милосердя.
