Блаженна Єлизавета Канорі Мора — зразок святості, яка приходить тоді, коли нам далеко до «жили довго і щасливо»… Стара приказка ще з часів св.Франциска Сальського каже, що деякими святими треба захоплюватися, а не наслідувати їх. Наприклад, ми не заохочуємо красивих жінок псувати собі обличчя, як Катерина Сієнська чи Роза з Ліми. І не чекаємо від місіонерів, щоб вони, як Франциск Ассизький, ставали перед ворожо налаштованими мусульманами в очікуванні, що або їх навернуть, або стануть мучениками, пише портал Aleteia. Про це важливо пам’ятати також і тоді, коли говоримо про блаженну Єлизавету Канорі Мора, чиє життя приносить надію жінкам (і чоловікам), які страждають через розбите подружжя, зраджені й покинуті.

  Ізабелла і Христофоро

Народжена у римській аристократичній родині 1774 року, Єлизавета була якнайбільш щасливою, виходячи заміж за Христофоро Мора. Він був зачарований нею, задоволений, що може похвалитися нею перед друзями. Однак його захват швидко перемінився у ревнощі. Він почав обмежувати жінці контакти зі світом. Минуло небагато часу, і чоловік почав втрачати інтерес до жінки і шукати задоволень деінде. Гарний, успішний юрист, він незабаром став азартним гравцем і любителем випивки. Він міняв коханок, водночас висміюючи побожність дружини. Коли його поведінка привела сім’ю до зубожіння, Єлизавета продала прикраси, ба навіть шлюбну сукню, аби нагодувати двох дочок. Весь цей час Христофоро ставився до сім’ї погано і ще гірше. Зрештою він зовсім їх покинув і Єлизавета мусила сама утримувати дівчаток. Коли Христофоро повернувся до сім’ї, його поведінка не змінилася. Однак Єлиавета героїчно любила свого чоловіка і довгі роки молилася за нього, хоч він зовсім не був того гідний. В усіх цих випробуваннях жінка знайшла час не тільки на виховання дітей, але й на працю швачкою, опіку над хворими та послугу вбогим. Вона жила у надії, що її любов приведе чоловіка до навернення. Надія була така могутня, що одного разу вона сказала до чоловіка: «Тобі це може здаватися неймовірним, але колись ти відслужиш зі мною Месу!»  

Навернення Христофоро

В очах світу, як і тепер, Єлизавета була обдуреною жінкою, яка живе фантазіями. Однак її любов і святість сягали і на вулиці Рима, і в глибину її серця. Вона мала видіння і проголошувала пророцтва, а також відвідувала хворих та уділяла порад подружжям. Як терціарка ордену тринітаріїв, Єлизавета не покинула світу. Замість цього вона постановила говорити іншим про любов: «Ніхто не може бути спасенний у повній самоті, а Бог, аби виконати свій план, довірив кожному відповідальність за спасіння інших». Зрештою шалене серце Христофоро почало пом’якшуватися. 50-річна змучена і слабка Єлизавета була на порозі смерті. Чоловік почав проводити з нею час. Однак Єлизавета ще мусила пережити останній удар: у ніч, коли вона померла, чоловік був у коханки. Коли, повернувшись, він застав її мертвою, його охопив жаль і докори сумління. Він став покутувати за гріхи, а потім вступив до францисканців і прийняв священицькі свячення. Якщо святість Єлизавети не випливала ясно з її діл милосердя і духа споглядання, то чудесне навернення її чоловіка стало достатнім доказом для проголошення її святості. Розділені за життя гріхами та егоїзмом, Єлизавета і Христофоро зрештою з’єдналися в Христі.

Єлизавета Канорі Мора — взірець любові

Свідчення життя Єлизавети не становить заклику для сьогоднішніх жінок тривати у токсичному зв’язку. Ця жінка радше є взірцем, як любити, ніж як жити. Серця тисяч вірних католиків були зламані невірністю їхніх половинок у подружжі. В ситуації використання, залежностей або зрад Церква дозволяє сепарацію (окреме проживання), але обов’язок любити подруга і прагнути його навернення і спасіння — залишається. Єлизавета Канорі Мора є прикладом любові, яка перемінює жертву в людину спасенну; взірцем святості, яку переживають попри все; прикладом неустанної молитви за того, кого любиш. Її рішення залишитися з чоловіком, попри поради сповідників піти на сепарацію, наслідувати тяжко, але безкорисливість і любов цієї жінки заслуговують на подив. Молімося про примирення у подружжях, молімося за покинутих і погорджених, а також за всіх чоловіків і дружин, аби жили радикальною любов’ю заради взаємного освячення. Якщо твоє подружжя нагадує подружжя Єлизавети Мора — знай, що Бог бачить твою ситуацію і любить тебе, у твоєму болю пригортає тебе і освячує тебе, якщо лиш ти Йому це дозволяєш. Блаженна Єлизавето Канорі Мора, молися за нас!
Джерело: CREDO