Роздуми над Словом Божим на VI неділю звичайну, рік А
Ісус каже: «Не думайте, що Я прийшов усунути Закон чи Пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5, 17). Ісус доповнює Старий Завіт Новим. Він показує, як давні книги провадять до Нього. Він немовби освітлює Писання своїми словами, а насамперед — своїми вчинками. Завдяки Ньому і Святому Духові, якого Він нам дав, ми маємо повноту Божого Об’явлення, разом із Духом Істини, про якого сам Ісус каже: «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець вам в моє ім’я зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що Я сказав вам» (Йн 14, 26).
Ісус вказує на заповідь «Не вбивай» (пор. Мт 5, 51), але своїм Божественним авторитетом додає: «А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові» (Мт 5, 22). Старий Завіт залишається в силі, але Ісус вимагає від нас набагато більше: Він хоче, щоб ми не злостилися, щоб ми прощали, щоб ми всіляку форму зла долали молитвою і любов’ю (пор. Мт 5, 39. 44).
Дивує радикалізм Ісуса: «І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло» (Мт 5, 29). Ніщо не може бути «варте гріха»! Згода на гріх є відкриттям дороги до пекла. Спасіння може бути пов’язане з різноманітними зреченнями, або й навіть із переслідуваннями чи смертю, воно може багато «коштувати» — як правда часто є «дорогоцінною»; але попри все варто жити і вмирати з Ісусом і для Ісуса (пор. Мт 16, 25).
|
