Роздуми над Словом Божим на середу ІІІ звичайного тижня, рік І

Притча про сіяча — одна з важливих притч Ісуса. Господь говорить, що як ми не зрозуміємо цієї притчі, то не осягнемо й інших. Якщо ми не вміємо розуміти слова, то як зрозуміємо наше життя, історію, різні події та факти, з якими стикаємося? Звісно, в цьому коментарі я не зможу дати універсального рецепту на читання Слова; однак спробую підказати перший крок. Цей перший крок… це ТЕРПЕЛИВІСТЬ.

Чимало людей нарікають і жаліються: «Я не читаю Біблії, бо нічого там не розумію». Це так, якби сіяч тупав ногами зі злості, що зерно не проростає одразу ж після того, як він його вкинув у ріллю. Процес сівби — дуже непоказний на самому початку. Сіяч ходить по полю і розкидає зерно. Хтось, хто ніколи не бачив би процесу сівби і не знав, у чому він полягає, подумав би, що то якийсь безумний чоловік, розкидає те, що в нього є, іншими словами — просто гає час…

Власне, від цього починається глибинне розуміння Слова: від трати часу! Потім — подібно як зерну потрібна волога, так християнинові потрібна молитва, неустанне благання до Святого Духа, щоб пояснив прочитане. Потрібне також світило Церкви, тобто знати, що говорить Церква (Отці Церкви, Папа, біблійні коментатори). Хто на все це не пошкодує часу і зусиль — буде насолоджуватися чудовим урожаєм благодаті.