Роздуми над Словом Божим на свято св. Апостола Томи

«Господь мій і Бог мій!», — говорить до Ісуса Тома на прізвисько Дідимос. Ці слова є вершиною віри в Ісуса, яка передається Церкві за посередництвом тих, хто бачив і прийняв Ісуса. Дідимос означає близнюк: є близнюком кожного з нас, невірних. Ми, як і він, покликані до того, щоб стати близнюками Ісуса через віру.

Тома любить Ісуса: є готовий померти разом із Ним (Йо 11,6) і прагне знати куди йде, щоб бути разом з Ним (Йо 14,4…). Однак коли Господь приходить до своїх, серед дванадцятьох немає тільки його і Юди (Йо 20, 24). Тома знаходиться поза спільнотою братів, котрі бачать Воскреслого і приймають Його Духа. Тому він також прагне побачити Воскреслого, адже він є одним із дванадцятьох, покликаний щоб бути безпосереднім свідком Розіп’ятого Воскреслого (пор. Діян. 1, 21…). Але щоб він міг давати свідчення, мусить мати можливість сказати: «Я також Його бачив» (пор. 1 Кор 15, 8 – 11).

Ісус об’являється Томі і одночасно говорить, щоб більш щасливими є ми, котрі увірували, хоч і не бачили. Церква є блаженною тому, що увірувала в Ісуса дякуючи свідоцтву перших свідків, серед яких був і апостол Тома, щоб мати Його життя Сина, котрий любить Отця і братів.