Слово «ювілей» походить від «трубити в ріг» (йовель)
Роздуми над Словом Божим на 9 січня
Випадок у синагозі в Назареті об’являє нам Ісуса як того, у Кому сповнюються старозавітні пророцтва. Ісус читає зібраним фрагмент Ісаї (61,1-2). Тут пророк заповідає пригнобленому народові, який переживає важкі наслідки вавилонського полону і руїни Сіону, майбутню переміну його ситуації.
Коли ми слухаємо опис чудесних змін, які відбудуться в долі народу, нашу увагу сьогодні передусім привертають конкретні блага, яких Бог уділить своєму народові, і які можна звести до спільного знаменника — визволення: полоненим, пригнобленим, і навіть фізично немічних (сліпих) чекає звільнення від недуги. А от увагу молільників в синагозі в Назареті, скоріш за все, привернула непомітна для нас фраза про «сприятливий рік Господній», рік Господньої благодаті. Навіть прості селяни, яким далеко було до глибокого розуміння Святого Писання тогочасних книжників, розуміли, що пророк говорить тут про особливий, ювілейний рік. То був рік, у який слід було прощати всі борги, у який земля, забрана за несплату боргу, поверталася її власникові, у який невільники, продані в рабство, діставали свободу. Це був у буквальному розумінні рік визволення.
Закон Мойсея передбачав, що кожний п’ятдесятий рік має бути ювілейним (Лев 25, 8нн). Суттю закону про ювілейний рік було навіть не так визволення людей і повернення землі, як утвердження принципу: Бог є єдиним справжнім господарем землі (бо Він її створив і дав Ізраїлеві); Бог є єдиним Паном (Господом) людини. Людина людину не має права трактувати як раба, не має права забрати у неї, навіть за борги, її клаптик землі. І навіть якщо історики сперечаються, чи закон про ювілейний рік у стародавньому Ізраїлі справді виконувався, а не був лише красивою декларацією на папері, то кожен юдей знав, що таким є ідеал, такими – вільними, щасливими, не поневоленими – Бог хоче бачити людей.
Читаючи саме це пророцтво, Ісус наголошує: Він прийшов для того, щоб дати нам насправді те, що в очах його сучасників виглядало як недосяжний ідеал. Він справді хоче і може визволити людину від усякого роду залежностей, від гріха, від смерті.
Завжди залишається одне болюче питання: чи людина теж цього хоче? Як показала реакція земляків Ісуса на Його слова (це трохи далі по тексту), це не завжди є очевидним.
о. Володимир Кусьнеж
|
