УЧИТЕЛЬСТВО БЕНЕДИКТА XVI ПРО МУЧЕНИКІВ НАШОГО ЧАСУ
«Вони свідчать про те, що любов Христа сильніша за ненависть»
7 серпня, Церква поминає св. Папу Сикста II і його сподвижників. Літургійна пам'ять про цих мучеників нагадує нам про те, що і сьогодні, в третьому тисячолітті, безліч християн піддаються гонінням і дискримінації.
Всього лише через 11 місяців після обрання на папський престіл Сикст II був обезголовлений разом з шістьма дияконами на кладовищі св. Калліста: це сталося в 258 році. Едикт імператора Валеріана забороняв виголошувати саме ім'я Христа. Папа Сикст вважав за краще слухатися Бога ніж людей. Тому він заплатив життям за свою любов до Ісуса. Сьогодні, після 2000 років після події, яка змінила історію, християни залишаються найпереслідуванішою спільнотою в світі. Бенедикт XVI говорить про "гнаних, ув'язнених, закатованих, про позбавлених свободи і обмежених в своїй діяльності місіонерах, священиках, єпископах, ченцях, черницях і вірних мирянах, за те, що вони є учнями Христа і апостолами Євангелії": він закликає молитися за те, щоб за гнаними і терплячими дискримінацію християнами - це майже 200 мільйонів чоловік - "признавалися людські права, рівність і релігійна свобода". В той же час Папа дивиться на мучеників нашого часу як на знак надії:
"Вони, місіонери-мученики, є «надією для світу», тому що вони свідчать про те, що любов Христа сильніша за жорстокість і ненависть. Вони не шукали мучеництва, але були готові віддати життя, щоб залишитися вірними Євангелії. Християнське мучеництво виправдовує себе лише як вищий прояв любові до Бога і до братів". (Angelus 25 березня 2007 року).
"Любов до ворога є суттю «християнської революції», - революції, яка заснована не на стратегіях економічної чи політичної влади або засобів ЗМІ. Це революція любові, - любові, яка не обпирається на людські сили, а є даром Божим, який отримують, довіряючись, виключно і безоглядно, Його милосердній доброті. У цьому полягає новизна Євангелії, що змінює світ без зайвого шуму. У цьому полягає героїзм «малих», віруючих в любов Божу і поширюючих її навіть ціною свого життя". (Angelus 18 лютого 2007 року)
Християнин-мученик преображає смерть в діяння любові:
"Те, що зовні є звірським насильством, зсередини стає діянням всеціло дарованої любові. Саме це найважливіше преображення і було здійснене на Тайній Вечері, яке було призначене для того, щоб запустити процес цілої низки преображень, які ведуть до преображення світу, коли Бог стане все у всьому (пор. 1 Кор. 15,28). У своєму серці люди завжди і усюди, так або інакше, очікують зміни, преображення світу. Це переєстествлення є центральною подією процесу преображення, лише воно може по-справжньому відновити світ: насильство преображається в любов, і, отже, смерть - в життя" (Проповідь Святішого Отця в Марієнфельд - Кельн, 21 серпня 2005 року).
Папа дивиться "з особливою духовною близькістю ... на тих католиків, які зберігають вірність Престолу Петра, не йдучи на компроміси, інколи навіть ціною тяжких страждань":
"Вся Церква захоплюється їх прикладом і молиться за те, щоб їм не забракло витривалості, знаючи, що їх муки є джерелом перемоги, навіть якщо зараз вони можуть здаватися поразкою". (Angelus 26 грудня 2006 року).
Існують також гоніння з боку секуляризму, там, де все більше прагнуть відтіснити християн на узбіччя суспільства, зводячи віру до приватного факту, вважаючи її законною лише за умови, що вона повинна обмежуватися рамками церкви і не повинна впливати на соціальне життя:
"Як не згадати про те, що всюди, навіть там, де немає гонінь, за те, щоб послідовно жити Євангелієм, також доводиться платити високу ціну? ... випросимо ж у Бога благодаті послідовно жити нашою вірою, бути готовими дати звіт будь-якому про надію, що живе в нас". (Angelus 26 грудня 2005 року)
Папа знову закликає "відповідати на зло не злом, але силою істини і любові":
"Пресвята Марія, Цариця Мучеників, допоможи нам бути істинними свідками Євангелії, які відповідають ворогам за допомогою обеззброюючої сили істини і любові".
|
