П`ятниця, 18.08.2017, 06:46


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200














Головна » 2017 » Липень » 11 » Святий Бенедикт, абат, Покровитель Європи
22:28
Святий Бенедикт, абат, Покровитель Європи

11 липня (свято)  

Одна проста-проста бабця, з тих, що «глас народа», повчала свого семирічного онука: «Іди в священики, дитино. Завжди матимеш сите і всім забезпечене життя!» Сказати, що це наслідок радянського антицерковного виховання, можна. Але звідки в такому разі беруться реформатори священицького й монашого життя у самій Церкві? До радянських часів було дуже далеко св.Бенедиктові (480-547), який провів початок своєї богопосвяченості в пустельницькому житті, потім був запрошений очолити монастирську братію у Ваковаро, де намагався запровадити суворе, насправді монаше життя… через що братія його ледь не отруїла. Свої правила життя він поклав в основу спільноти, заснованої в Суб’яко. Ними стали спільна обов’язкова молитва Годин, читана та співана, яка чітко ділила день і була строго виконувана, інтелектуальні заняття та фізична праця. Бенедикт надавав глибокого морального значення ручній праці, а лінь вважав ворогом душі. Свій «ідеальний», Великий Монастир св.Бенедикт став будувати на Монте-Кассіно, аби зібрати під одним дахом однодумців з різних чернечих родин. Брати мали спільно працювати й молитися під керівництвом настоятеля як батька великої сім’ї. Монастир, зведений на фундаментах колишнього рицарського замку, на горі неподалік Неаполя, де раніше було язичницьке святилище Юпітера й Аполлона, став місцем відбудови монашого життя та збереження культури. До св.Бенедикта розуміння суті монашества якось «розпливлося», вважалося, що головне – це «далі від світу», але забулося, для чого це. Бенедикт повернув монашому життю сенс і надав правильного спрямування, а також визначив, що монахи мають жити разом і молитися разом, а не вештатися дорогами Європи, впадаючи у спокуси. Коли число братів стало досить значним, св.Бенедикт уклав для них правила. Він не вигадував їх, виходячи з якихось ідеальних уявлень про монашество, а закріплював ті, що виробилися в практиці спільнотного життя й довели свою функціональність. Крім того, деякі правила святий уточнював та вдосконалював, спостерігаючи за життям спільноти. Це був «живий» устав, правильно задуманий і розумно втілюваний. Головною рисою бенедиктинського уставу є розумна поміркованість. Ці правила не робили особливого наголосу на монашій суворості (як устав св.Колумбана, Кассіана або творців східного монашества), не ставила навчання понад усе (як правила Касіодора). В усьому належало дотримуватися «золотої середини». Головна мета – це служіння Богові, а не якийсь окремий напрямок життя сам по собі. Життя монаха має бути скероване на прославу Творця усією своєю цілісністю. «Молися і працюй» – ora et labora – золоте правило св.Бенедикта. Увага до літургійного культу, знання й виконання літургії вирізняють бенедиктинців понині. Також цьому святому ми завдячуємо практикою lectio divina – молитовного читання Святого Письма. Рідна сестра св.Бенедикта, св.Схоластика, заснувала жіночу гілку цього ордену. Вони разом працювали над побудовою монашого життя й майже одночасно померли. Поховані разом на Монте Кассіно. Створене св.Бенедиктом мало величезний вплив на все західне чернецтво. Довгі століття бенедиктинці залишалися наймогутнішою монашою родиною в Європі. З бенедиктинського образу життя виросли численні ордени на згромадження: кляузурові та чинні бенедиктинки, цистерціанці, камедули, оліветани, сильвестринці, трапісти. Бенедиктинська духовність дала Церкві чимало святих і пап – наприклад, Григорія І Великого, який написав «Діалоги”, присвячені св.Бенедиктові та його духовності. Августин Кентерберійський, Беда Шановний, Боніфацій, Войцех, Ромуальд, Ансельм та багато інших – ось імена, що прославили бенедиктинську традицію. Знаний багатьом вислів «приписувати Богові все, що знайдеш у собі доброго, а в злому звинувачувати тільки себе» походить із відомих правил св.Бенедикта. В іконографії зображається у чорному монашому вбранні, з куколем (каптуром) на голові. Його атрибути: книга уставу в руці, хрест, гостія, ангел, ворон із хлібом у дзьобі, пасторал, інфула в ногах із написом «Ausculta filii» – «сину, будь слухняний».
Джерело: CREDO

Переглядів: 17 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту




























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz