Вівторок, 22.08.2017, 11:14


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200














Головна » 2016 » Липень » 13 » Святий Камілло де Лелліс, пресвітер
18:42
Святий Камілло де Лелліс, пресвітер

 

14 липня
(довільний спомин)

 

Відомий кармеліт-письменник Антоніо Сікарі розпочинає свою розповідь так: «У свої 24 роки Камілло де Лелліс був пропащою людиною». Сильне ствердження як щодо святого, засновника ордену каміліанців, брати якого складають особливу четверту обітницю – служіння хворим!

Але проти Сікарі, як і проти фактів, не попреш. Мати, жінка похилого віку, народила сина у старості (її навіть прозвали «святою Єлизаветою»). По її смерті хлопчина з 13 років ходив у різних солдатських загонах, спершу разом з батьком, потім уже сам. Жив за простим «чоловічим» принципом: що заробив – те прогуляв. Одного разу програв навіть свою алебарду, не кажучи про одяг.

Про нього відгукувалися як про «розбещеного, але дивного» – кажучи інакше, цей молодий чоловік не був позбавлений незрозумілих іншим поривів до добрих учинків. Отака «розшарпана» натура в хвилину жаху давала Богові обітницю стати монахом, якщо врятується, а коли все минало – знову забувала свої обітниці.

Однак до служіння Собі та людям Бог його провадив невпинно, немовби «не звертаючи уваги» на цю шарпанину. З юності Камілло мав велику язву на нозі – невідомо точно, дистрофічну чи сифілітичну; але в ті моменти, коли він пробував виправитися, в монастир його, як хворого, просто не приймали. Але в лікарні він лежав, довго і не раз. Внаслідок чого, що цілком зрозуміло, прийняв своє життєве призначення як служіння хворим.

Розуміння ситуацій, які формували святих, строго необхідно будувати на розумінні історичних реалій. Лікарні для невиліковно хворих у XVI столітті – це зовсім не те місце, яке ми автоматично уявляємо при слові «лікарня». То були смердючі місця, закинуті будівлі, куди звозили й де покидали тяжко хворих. Аби знайти людей для догляду за такими хворими, тогочасне італійське суспільство… використовувало засуджених. Як покарання злочинцям діставалося провести скільки-то там днів, доглядаючи за хворими. Так що і про догляд, і про медичне обслуговування, і про послугу милосердя багато що стає зрозумілим…

Камілло де Лелль, переживши ключовий момент свого навернення 1575 року, став не просто помічником, а потім старшим у головній лікарні Мілану. Він, який раніше умів всіх обдурити, аби втекти, випивати і грати в кості, тепер наскрізь бачив усіх хитрунів. Знав, коли його хотіли надурити з неякісними товарами; вказував, допомагав, працював дні й ночі. Запровадив ритуал прийому бідняків у лікарню: їх мили, цілували, перевдягали в чисте і клали в чисту постіль. «Хворі бідняки – це зіниця ока Божого і Його серце… те, що ми робимо їм, робимо самому Богу», – казав він.

У міланській «Ка гранде» до нього почали ставитися з підозрою – мовляв, хоче забагато, а може, навіть відбере собі цю лікарню?.. Разом з кількома однодумцями святий розпочинає справу заново у римській лікарні «Апостольський притулок». І розуміє: аби вдалося здійснити служіння, якого він прагне, таке незвичне для тих часів, – йому потрібно стати священиком. Камілло відбув належні теологічні студії і 1584 року прийняв свячення. Засноване ним Товариство служіння хворим затвердив 1586 року Папа Сикст V; Папа Григорій XIV підніс його 1591 року до рангу Ордену. Сам Камілло разом із 25 товаришами склали урочисті обітниці й стали першими братами нової монашої родини. Народившись 1550 року в хліві, «подібно до Христа у яслах», св.Камілло помер 1614 року в лікарні Святого Духа в Римі. Був канонізований 1746 року і проголошений покровителем хворих та працівників медицини.

В іконографії зображається в чорній сутані з червоним хрестом; частий сюжет – служіння хворим.

 

Тіло св.Камілло де Лелліса спочиває в храмі центрального Дому каміліанів, у каплиці Пресвятих Дарів.



Джерело: CREDO

Переглядів: 63 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Липень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту




























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz