П`ятниця, 20.10.2017, 18:15


Вітаю Вас Гість | RSS
[ Головна ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]


Меню сайту


Настоятель Римо-католицької парафії св. Валентина в м.Калуш

Оголошення



   Святий
       Іван Павло II,
 Кароль Юзеф Войтила (1920–2005)
— 264 Папа Римський.

Останні слова Івана
Павла ІІ.:

" Не бійтеся!
Це час сприятливий, час надії та відваги".
 "Дозвольте мені вирушити до дому батька".




Шановні відвідувачі,просимо реєструватися на сайті.
Зареєстровані користувачі мають доступ до всіх сторінок сайту.
УВАГА!!!
"Радіо Марія" можна слухати на сторінці "Радіо Ватикан"



Наш час
Яндекс.Погода

Міні-чат
200














Головна » 2017 » Липень » 21 » Святий Лаврентій Бріндізійський, пресвітер і Вчитель Церкви
18:30
Святий Лаврентій Бріндізійський, пресвітер і Вчитель Церкви

21 липня (обов’язковий спомин)

На святому хрещенні цей син роду Россо (Руссо) отримав ім’я Юлій Цезар. І хоча, вступивши до капуцинів у 15 років, він вибрав собі орденське ім’я Лаврентія, проте хресне ім’я говорить про його долю не менше. Лаврентій з Бріндізі (1559-1619) навчався в коледжі св.Марка у Венеції, куди потрапив по смерті батьків, під опіку дядька, який був воєнним капеланом. Таким чином, юнак став «справжнім Юлієм Цезарем»: знав грецьку, єврейську, халдейську, німецьку, богемську, французьку, іспанську мови, а до того ще й освоїв воєнну справу. Знання мов йому багато разів згодилося в житті, коли він діставав доручення від Папи – то йти проповідувати євреям, то діяти в Німеччині, обороняючи Церкву та віру від лютеранства. Його здібності керівника й організатора стали підставою для обрання його п’ять разів (!) настоятелем – провінцій, Ордену. Його знання Святого Письма проявилися ще до свячень, коли він як диякон читав цикл великопісних проповідей у Падуї. Його здатність бути дипломатом стала основою для об’єднання сил Європи проти мусульманської загрози. З історії ще, може, хтось пам’ятає, що існувала Священна Ліга, про яку підручники пишуть, що її створив Папа Інокентій ХІ. Так ось, створив її св.Лаврентій Бріндізійський, якому Папа дав таку місію і повноваження. Насамперед було потрібно об’єднати німецьких князів, і для цього завдання Лаврентій підходив якнайкраще. Обороняти Угорщину від турецької навали зійшлися збірні війська, генерали яких… радилися з капеланом – св.Лаврентієм, про те, як правильно розпланувати воєнні дії. Перемогу 1601 року під Секеш-Фехерваром приписують не так воєнним, як керівництву св.Лаврентія. По дорозі, де лиш ходив зі своєю місією об’єднання та зміцнення християнської Європи, св.Лаврентій закладав капуцинські монастирі: від Баварії до Іспанії. Королі також не раз зверталися до нього з проханнями залагодити певні політичні напруження. Він намагався віддалитися від політики та іншої активності, «піти у монастир», зрештою! – але його раз по раз звідти «витягували» з черговими державно-церковними клопотами. На прохання короля Рудольфа, ходив у Чехію, Австрію та Угорщину, аби якось розібратися з гуситами і протестантами. Всюди, де був, пересувався пішки, а по монастирях незмінно проводив капітули, викорінюючи відступи від уставу та наполягаючи на дотриманні всіх правил монашого життя. Родовиті й гоноровиті мешканці міст таки з’їжджалися на Служби Божі туди, де він проповідував, аби послухати видатного теолога і замислитися над тим, у чому помилковість некатолицьких віровчень. Слідом за проповідями св.Лаврентія зростала кількість навернень та зміцнення у вірі. Сам він найбільше любив час відправлення св.Меси й казав, що це – «його небо на землі». Мав від Папи особливий привілей – відправляти св.Месу о будь-якій порі дня (тоді не так просто було з часом правлення Вечері Господньої), і служив її довго, відкидаючи будь-яку думку про «термінові потреби» та інші «душпастирські скорочення». Черговий раз «витягнений» із монастиря, аби залагодити справи герцога Оссунського, намісника короля Філіпа в Лісабоні, чиї методи правління могли викликати бунт, св.Лаврентій сказав, що не повернеться з цієї місії живим. Йому було вже 60 років, він був хворий і прагнув залишитися простим братом у монастирі Касерта. Виконавши своє завдання, помер у Лісабоні, залишивши по собі вдячну пам’ять і 15 томів творів, головну частину яких становить полеміка з лютеранами. Беатифікований 1783-го й канонізований 1881 року. Папа Йоан ХХІІІ проголосив його 1959 року Вчителем Церкви. В іконографії зображається в коричневому капуцинському хабіті. Його атрибути: образ Матері Божої, перо, лілія, череп, ангел з короною.
Джерело: CREDO

Переглядів: 9 | Додав: Крок69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук




Форма входу


Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Друзі сайту




























Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017      Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz