Урочистість Всіх Святих – один з найбільш радісних
днів для християн. Відомих та анонімних, давніх та сучасних святих Католицька
Церква урочисто згадує 1 листопада. 

Урочистість Всіх Святих – це не «Свято Померлих», як
звикли вважати. Це свято пригадує всім вірним про покликання до святості. 2
листопада, Церква згадує усіх вірних померлих, це день молитви за тих, хто в
чистилищі готується до небесної слави. 

Усі вірні мають покликання до святості, незалежно
від конкретної дороги життя: подружжя, священства чи богопосвяченого життя. Для
святості потрібна Божа благодать, цього неможливо досягнути власними силами.

День Всіх Святих (1 листопада) та Задушний День (2
листопада) пригадують істину про спільноту Церкви, у якій знаходяться святі,
які вже на небі, душі, що покутують у чистилищі, та люди, які ще живуть на
землі. У цій спільноті виражається спілкування святих. 

Згадування всіх святих має свої початки у культі
мучеників. У річницю смерті, яка для християнина є днем народження для неба, на
могилах мучеників відправляли Євхаристію та читали описи мучеництва. У часи
перших християн зберігалась та передавалась пам’ять про тих, які кров’ю
підтвердили свою віру. Кожна зі спільнот мала список своїх мучеників. Поступово
до цих списків додавалися імена не лише мучеників, але інших людей, що
відзначилися святим життям.

Початки урочистості Всіх Святих сягають IV століття.
В Антіохії шанували пам’ять багатьох безіменних мучеників, яких згадували у
неділю після Зішестя Святого Духа. У Римі в VII столітті Папа Боніфатій
посвятив давній Пантеон та іменував його церквою на честь Богородиці і всіх
Мучеників. З річницею цих подій пов’язують римське свято Всіх Святих. Під час
урочистості вшановували Марію та мучеників. Пізніше до них долучили «всіх
досконалих Справедливих». Свято перенесли з 13 травня на 1 листопада. Існує
версія, що весною важче було забезпечити їжею усіх паломників.

Уже у VIII столітті в Англії та Ірландії 1 листопада
святкували урочистість Всіх Святих. 

Богослови підкреслюють, що під час урочистості
згадуються не лише канонізовані святі, але усі померлі, які досягли
досконалості. 

1 листопада і 2 листопада можна отримати відпуст та
пожертвувати його за душі, що страждають у чистилищі. Для цього потрібно бути
на Службі у церкві або каплиці, помолитися «Отче наш» і «Вірую», також
помолитися у намірах Святішого Отця, бути у стані освячуючої благодаті та
прийняти причастя. З 1 по 8 листопада можна отримати індульгенцію за відвідини
цвинтаря, виконавши також вище описані умови.