Діва Марія від нас хоче, щоб ми у сім’ях повернулись до молитви на
вервиці. Вона говорить, що ніщо так не гуртує родину, як спільна
молитва, та що батьки мають велику відповідальність за своїх дітей. Далі
Богородиця говорить, що батьки покликані посадити коріння віри до
сердець своїх дітей. Вони можуть зробити це лиш тоді, коли разом
моляться, разом ходять на св. Літургію, адже діти роблять тільки так, як
це бачать вдома. Діти мають бачити, що для батька і мами Бог і Діва
Марія стоять на першому місці, а вже потім усе інше.

У Меджугор’ї я
мала можливість спілкуватися з багатьма молодими подружжями з цілого
світу, і всі вони повторюють одне і те ж: «Ми не маємо часу на молитву,
багато працюємо, хочемо, щоб нашим дітям було легше, ніж нам, хочемо
залишити їм якнайбільше...»

Коли їх слухаю, то розумію, що вони помиляються . Бо можеш залишити
своїм дітям все матеріальне, що тільки є на світі, можеш залишити їм
тисячу євро, а вони захочуть дві тисячі. І ніколи не заспокояться. Але
коли у серцях своїх дітей залишиш Ісуса на першому місці, вони будуть
щасливі і спокійні з тим, що мають, бо матимуть мир, правдивий мир, який
може дати лише Ісус Христос.

Коли говорю, що діти бачать набагато більше, ніж ми собі думаємо,
завжди наводжу приклад зі своєї родини в часи, коли моя старша донечка
Марія мала хіба два роки. Я ніколи не говорила їй про явління, бо
думала, що дворічна дитина нічого не розуміє. Одного дня вона гралася в
домі зі своєю приятелькою, а я зайшла подивитися, що вони роблять, і
почула, як друга дитина говорить: «Моя мама їздить на авті!» Моя Марія
хвильку помовчала, а тоді сказала: «Моя мама кожного дня говорить з
Дівою Марією!» Тобто,хоча я нічого їй не розповідала, вона сама
зрозуміла, що відбувається в нашому домі. Тому такий важливий приклад
батьків.

(з часопису 'Glasnik Mira', 9/2012)