Роздуми до Слова Божого на суботу XXІХ звичайного тижня, рік І

Лк 13, 1-9

Коли ми можемо вважати, що наше життя не змарноване? По-перше треба відповісти собі на питання: яка справжня мета мого життя?Чи тільки здобуття земної слави, земного благополуччя? Це все минає дуже швидко, і не може заспокоїти нашого серця. Правдиве прагнення нашого серця – це наповнитися безумовною Божою любов’ю.

Може статися, що у життя не склалось з бізнесом, не склалося з дітьми і особистим щастям. Проте це не значить що Бог людину не любить.

Плоди смоківниці завжди виступають за крону дерева, отже здалеку можна побачити чи ця смоківниця плідна чи ні. Слова з притчі про те, що господар почав шукати на ній плоду (Лк 13, 6), натякають на Бога як на господаря, який, хоче в людині знайти принаймні  якесь маленьке добро. Цього було б достатньо, щоб запевнити спасіння.

Плоди смоківниці ззовні виглядають не дуже, проте вони дуже смачні. Так само і з нашим життям: не важливо, що воно ззовні позбавлене блиску розкоші і слави, найважливіше, щоб воно було наповнено солодкістю любові до Бога і ближнього…