У тата Марти була пухлина. Як і в тата Агати. Божена була паралізована. Сьогодні всі троє здорові. Вони та їхні близькі переконані, що за цим усім стоїть святий Шарбель.
Зацікавленість незнаним ще донедавна монахом зростає з дня на день. Можна навіть говорити про «ефект св. Шарбеля». Щороку близько 4 млн. людей прибувають до Лівану, й чимало хто з них отримує чудесні зцілення. Святий Шарбель «має» профіль у ФБ, де люди охоче діляться своїми свідченнями.

 
Рак відступає
«Про Шарбеля я дізналась від знайомого, який порадив, як дістати реліквії та миро. У моєї мами був рак грудей, на жаль — із метастазами. Я щодня змащувала їй цим миром грудну клітину. Ми разом заносили молитви до Бога за заступництвом св. Шарбеля. Я молилася за маму та її зцілення. Пухлини якимось чином позникали. Відтоді я не розстаюся з Шарбелем. Відчуваю його присутність. Щодня молюся за його заступництвом, а його образок ношу в сумочці. Я ним захоплена», — розповідає Марта.
Зцілення за заступництвом св. Шарбеля — зовсім не рідкість. Найвідоміше чудо сталося наприкінці ХХ століття. Нуад аль Хамі була паралізована. Ця ліванська жінка страждала від закупорки шийної аорти, їй було важко їсти й пити. Сім’я була безсила. Завдяки нині відомому монаху з Аннаї вони увірували в міць Божу. Син Нуад відправився до гробу св. Шарбеля, привіз звідти чудотворне миро. Тієї ночі, коли він намастив шию хворої матері, сталося щось надзвичайне.
Жінці наснився святий Шарбель, який сказав, що прийшов її прооперувати. Вона виразно відчувала, що хтось приклад руки до її шиї. Хоч вона злякалася, але відчула тепло. Коли Нуад прокинулася, на шиї видніли чорні шви. Її сорочка була закривавлена. Розбуджений чоловік вражено скрикнув, побачивши її. Нуад розповіла йому про сон та «операцію», зроблену св. Шарбелем. Відтоді її болі припинилися.

 
Я була паралізована
Мої співрозмовники підтверджують численні благодаті за заступництвом св. Шарбеля. «Мій тато хворів на рак легень. Обстеження показало величезну пухлину. То був сильний удар для всієї сім’ї. Я плакала, бо не уявляла собі життя без тата. Відколи мама покинула нас (пішла до іншого чоловіка), тато став усім моїм світом, скелею.
Тато прийняв діагноз зі сльозами на очах. Він був пригнічений, узагалі не бажав розмовляти про хворобу. Ми багато молилися за нього. Випадково я почула про св. Шарбеля. Замовила Святу Месу в намірі тата, але водночас щоразу менше вірила, що це подолає хворобу. Під час Євхаристії священик помастив тата миром св. Шарбеля. Повторне обстеження і проведені далі лікарські консультації показали, що від пухлини й сліду нема! Нічого, порожньо. Я вірю, що то св. Шарбель заопікувався татом. Святий Шарбель за життя повторював, що Бог прекрасно знає, що міститься у наших серцях. Отож він напевно знав, що тато нам потрібний», — каже Агата.
«Рік тому в мене стався інсульт. Я була паралізована по лівій стороні тіла. Я, людина досі активна, не могла з цим погодитися. Моя сусідка подалася на паломництво до Лівану. Вона знала, в якому я стані, отож привезла мені миро св. Шарбеля. Намастила мою ліву руку й ногу. Я почулася дивно. По моєму тілу розлився спокій, внутрішнє тепло, потім навіть стало гаряче. Я не можу цього описати! Увечері я заснула. Не знаю точно, скільки тривав мій сон, але прокинулась я пізнього пополудня наступного дня. Покликала чоловіка й доньку. Вони плакали від зворушення, так само як і я.
Відтоді минув рік, але я все ще живу цим. Вірю, що мені допоміг св. Шарбель, тому наступного року хочу вибратися на паломництво до Лівану та подякувати йому особисто», — каже Божена.

Анна Гембальска-Берекець, Aleteia  

Джерело: CREDO